накурити

Игры ⚽ Нужна курсовая?

накурити — 1 дієслово доконаного виду цигаркою; добути перегонкою накурити 2 дієслово доконаного виду напорошити, надимити … Орфографічний словник української мови
понакурювати — юю, юєш, док. 1) неперех. Накурити (про багатьох); накурити в багатьох місцях. 2) перех., у сполуч. зі сл. горілка, самогон. Добути способом перегонки якусь кількість чого небудь (про багатьох) … Український тлумачний словник
накадити — каджу/, ка/диш, док. 1) Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. 2) Здійняти куряву; напилити … Український тлумачний словник
накурений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до накурити I. || наку/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Наповнений тютюновим димом … Український тлумачний словник
надимити — димлю, миш, Пр. Наповнити димом, напустити диму; накурити … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике